Да, конечно, конечно я счастлива !
Бог явил мне Свою полноту !
К моей жизни отнёсся участливо,
Доверяю всецело ему !
В день когда не решаясь стояла,
В перепутий многих дорог,
Любовь Божия тихо позвала,
Этот зов, дух отвергнуть не мог !
Настежь дверь свою, сердца, открыла,
И сказала Иисусу: - Входи !
Воду Жизни так, с жаждою пила: -
Мой Спаситель, Твоя я, веди...!
И Ты взял меня нежно в объятия,
До сих пор по дороге ведёшь.
Убелил, моё грязное платье,
Где споткнусь, там, на руки берёшь...
Быть с Тобою, есть лучшее счастье !
Твоё Слово, к победе ведёт !
Дух Святой, Своей крепкою властью,
Чрез преграды врагов проведёт.
Счастье будет всегда, если с Богом
Дух наш верой и правдой живёт.
От души прославляет, с восторгом,
ПОДВИГ тот, что открыл в Небо вход !
Любовь Дементьева
Комментарий автора: Не надо ждать счастья ! Если с Богом живёшь - уже большое счастье !
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Проповеди : Адам и Ева.Книга Бытие. - Marina Ulianova Я хочу, чтобы ищущие Бога ориентировалась, в информационном поле, которое нас всех окружает, и принимали быстро правильное решение в их жизни, тем самым оставались в Божьей любви. Я делюсь своими откровениями, которые даны мне для научения.
